Алергічна патологія серед населення різко зростає. До 40% людей страждають на різні алергії, починаючи від харчової алергії, атопічного дерматиту, завершуючи ринітами, бронхіальною астмою і анафілактичними реакціями. Білок коров’ячого молока (БКМ) є одним із найпоширеніших алергенів, з якими стикаються діти раннього віку.
Вчені вважають, що 6–8% дітей віком до 3 років мають харчову алергію і до 4,9% — алергію на білок коров'ячого молока (АБКМ). При своєчасній корекції харчування клінічні прояви АБКМ у половини діток зменшуються або зникають до кінця першого року життя, а у майже 80 % — протягом перших трьох років життя.
Водночас такі клінічні прояви, як висипання, коліки, закрепи, діарея, зригування, що викликають підозру на АБКМ, виникають набагато частіше, ніж реально діагностується алергія на білок.
У перші місяці життя у малюків може спостерігатись так звана транзиторна (тимчасова) лактазна недостатність, що пов’язано з пізнім стартом синтезу ферменту лактази у ворсинках кишківника. Проте гострі кишкові інфекції, харчова алергія, целіакія, прийом антибіотиків можуть призвести до вторинної лактазної недостатності.
Отож, лактозна непереносимість — неімунна реакція внаслідок дефіциту ферменту, а алергія на молочний білок — імунна реакція. Для лактазної недостатності характерні прояви з боку шлунково-кишкового тракту, а при непереносимості білка коров’ячого молока крім травної системи у патологічний процес часто залучається дихальна система та шкіра.
