Меню

Лактазна недостатність або непереносимість лактози, що ми знаємо про неї?

лактазна недостатність

Ви напевно чули про непереносимість лактози — захворювання, з яким організм не має можливості перетравлювати лактозу та розщеплювати її на більш прості вуглеводи. Причиною такого несприйняття лактози є недостатність ферменту лактази. Без неї лактоза не розщеплюється, а отже, не засвоюється. Такий стан можливий у малюків та дорослих. Розберемося детальніше, що таке лактозна непереносимість та як вона проявляється.

Що таке лактоза та лактаза

Лактоза та лактаза — важливі елементи єдиного механізму травлення, але попри схожі назви, це різні речовини.

  • Лактоза — це вуглевод, або молочний цукор, який міститься у молочних продуктах та, зокрема, в грудному молоці.

  • Лактаза — це фермент, що виробляється у тонкому кишківнику людини. Він розщеплює лактозу на два прості цукри — галактозу і глюкозу. Галактоза і глюкоза потім всмоктуються в кров і використовуються організмом як джерело енергії.

В нормі, коли ми вживаємо продукти з лактозою, наш організм виробляє достатню кількість лактази, щоби перетравити цей вуглевод. Але так буває не завжди.

Чому нам необхідна лактоза

вторинна лактазна недостатність

Враховуючи зростаючу кількість світового населення, що має лактозну непереносимість, здається досить логічним просто не вживати молоко. Але все не так просто, адже саме лактоза сприяє створенню корисної мікрофлори кишківника, особливо у немовлят, в яких шлунково-кишковий тракт тільки починає формувати власну мікрофлору. Вона також корисна для розвитку кісток. Однак важливо відзначити, що лактоза не є життєво необхідною речовиною для людини. Люди з непереносимістю лактози можуть отримувати достатньо поживних речовин з інших джерел.

Що відбувається при лактазній недостатності

Організм не може перетравлювати лактозу, коли йому не вистачає необхідного для цього ферменту — лактази. Саме через лактазну недостатність вся спожита лактоза у неперетравленому вигляді надходить до товстого кишківника. 

Коли це стається, лактоза у неперетравленому вигляді змушує товстий кишківник всмоктувати менше води — через це виникає діарея. Це супроводжується здуттям та метеоризмом, а також неприємними симптомами, які приходять разом з ними: біль, погана засвоюваність речовин, зниження маси тіла, зневоднення. Симптоми лактазної недостатності зазвичай виникають через 30–60 хвилин після вживання продуктів, що містять лактозу.

Типи лактазної недостатності

Лактазна недостатність має різні форми.

Так, існує первинна лактазна недостатність — вона виникає, коли на тлі здорових клітин кишківника порушується синтез ферменту. Іноді це може виникати через генетичний дефект, але його поширеність дуже низька. При ПЛН лактоза не може бути перетравлена ​​, що призводить до її розщеплення бактеріями в товстому кишечнику. Первинна лактазна недостатність переважно проявляється вперше у дітей шкільного віку, або навіть у дорослих. Вона також може бути транзиторною і спостерігатися у дітей першого року життя ‒ у віці до 3–5 місяців.

Вторинна лактазна недостатність виникає на тлі вже існуючих захворювань — кишкових інфекцій або алергій. У такому випадку цей стан викликається пошкодженням клітин кишківника, а не самим ферментом.

 

В обох випадках лактазна недостатність проявляється діареєю через деякий час після прийому лактозовмісної їжі, посиленим метеоризмом, кольками та здуттям.

У немовлят цей стан також супроводжуються збудженістю, втратою інтересу до їжі та втратою ваги.

Як перевірити непереносимість лактози

Точно визначити непереносимість лактози можна за допомогою генетичного аналізу. Його результат може навіть вказати на тип недостатності лактази, але  не є єдиною підставою для виставлення діагнозу та позбавлення дітей молочних продуктів..

  • лактазна недостатність СС — це генотип саме первинної лактазної недостатності, коли лактаза з віком вже може не синтезуватися у кишківнику;

  • лактазна недостатність СТ — це генотип вторинної лактазної недостатності, коли лактозовмісні продукти можна вживати, але не на тлі кишкових розладів;

  • генотип ТТ свідчить про чудову переносимість лактози за будь-яких умов.

Проте, найбільш важливим критерієм у діагностиці є симптоми непереносимості лактози — метеоризм, рідкі за консистенцією випорожнення та зміни в поведінці малюка після вигодовування (крик та неспокій).

Зазначимо, що цей стан не є причиною для серйозних обмежень у вигодовуванні малюка — навіть схильність до лактазної недостатності не є причиною виключення лактози з раціону малюка. Якщо у вашої дитини діагностували лактазну недостатність, ви можете до кожного грудного вигодовування додавати лактазу, а якщо малюк знаходиться на штучному вигодовуванні — використовувати суміш HiPP Comfort.

непереносимість лактози

Поширені запитання

Як розпізнати лактазну недостатність у дорослих і дітей?

Лактазну недостатність можна розпізнати за симптомами: здуття, біль у животі та діарея після вживання молочних продуктів. У немовлят це також буде супроводжуватися відмовою від грудей, збудженням. Підтвердити діагноз допоможе лабораторне дослідження.

Які продукти містять лактозу і як їх уникнути при непереносимості лактози?

Молоко, молочні продукти та деякі хлібобулочні вироби містять лактозу. Уникайте їх та вибирайте продукти з маркуванням "без лактози" або "лактоза відсутня".

Як визначити рівень лактози в харчових продуктах перед їх споживанням?

Зазвичай виробники вказують на етикетці інформацію про вміст лактози. Якщо ви купуєте продукт без маркування, ви не можете бути повністю впевненими у наявності чи відсутності лактози в ньому.

Як лікувати лактазну недостатність та як полегшити симптоми?

Первинна лактазна недостатність є спадковою та не піддається лікуванню. Можна полегшити симптоми, дотримуючись дієти, що виключає продукти з вмістом лактози. Симптоми лактазної недостатності можна полегшити, приймаючи добавки з лактазою. Лактаза може бути додана до продуктів, що містять лактозу, щоб допомогти їх перетравлювати. Можливе додавання лактази до сумішей або грудного молока, якщо лактозна недостатність виявлена у немовляти. У будь-якому випадку ми рекомендуємо проконсультуватися з лікарем перед початком будь-якого лікування.